Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

о приёме куда-либо

  • 1 приёмный

    приёмн||ый
    1. akcepta;
    \приёмный день akceptotago, aŭdienctago;
    \приёмныйые часы́ akceptaj horoj;
    \приёмныйые испыта́ния eniraj ekzamenoj;
    2. adopta (об отце, матери);
    adoptita (о сыне, дочери).
    * * *
    прил.
    1) тех., радио de recepción, receptor

    приёмная анте́нна — antena de recepción

    2) (день и т.п.) de recibo

    приёмные часы́ — horas de recibo (de visita), horas de consulta

    3) ( о приёме куда-либо) de recibo, de ingreso

    приёмные испыта́ния (экза́мены) — exámenes de ingreso

    приёмная коми́ссия — comisión de ingreso

    приёмный поко́й — sala de admisión y reconocimiento de enfermos

    4) (отец, сын и т.п.) adoptivo
    * * *
    прил.
    1) тех., радио de recepción, receptor

    приёмная анте́нна — antena de recepción

    2) (день и т.п.) de recibo

    приёмные часы́ — horas de recibo (de visita), horas de consulta

    3) ( о приёме куда-либо) de recibo, de ingreso

    приёмные испыта́ния (экза́мены) — exámenes de ingreso

    приёмная коми́ссия — comisión de ingreso

    приёмный поко́й — sala de admisión y reconocimiento de enfermos

    4) (отец, сын и т.п.) adoptivo
    * * *
    adj
    1) gener. (äåñü è á. ï.) de recibo, (îáåö, ñúñ è á. ï.) adoptivo, de ingreso
    2) eng. receptor, ðàäèî de recepción

    Diccionario universal ruso-español > приёмный

  • 2 приём

    м
    1) (в партию, профсоюз и т.п.) Áufnahme f

    пода́ть заявле́ние о приёме — um die Áufnahme ersúchen vi (куда́-либо - in A)

    приём на рабо́ту — Éinstellung f

    2) (гостей, посетителей) Empfáng m (умл.); Spréchstunde f ( приёмные часы)

    оказа́ть кому́-либо хоро́ший приём — j-m (D) éinen gúten Empfáng beréiten

    дать приём — éinen Empfáng gében (непр.)

    3) (писем, посылок и т.п.) Ánnahme f; Empfáng m (тж. радио, тлв.)
    4) (восприятие, реакция) Áufnahme f
    5) ( лекарства) Éinnahme f; Dósis f, pl -sen ( доза)
    6) ( способ) Hándgriff m; Verfáhren n

    гру́бые приёмы — gróbes Vórgehen

    приёмы рабо́ты — die Árbeitsgriffe

    7)

    в оди́н приём — mit éinem Zug; auf éinen Schlag ( одним ударом)

    Новый русско-немецкий словарь > приём

  • 3 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 4 экзаменовать

    esaminare, sottoporre a esame
    * * *
    несов. В
    esaminare vt, sottoporre ad un'esame
    * * *
    v
    1) gener. fare gli esami, sottoporre ad un'esame, interrogare, esaminare, prendere gli esami

    Universale dizionario russo-italiano > экзаменовать

  • 5 в

    (в, во) предлог
    1) с вин. у, ў, ва, ува (каго-што)
    при этом у употребляется в начале предложения, после знаков препинания и после согласных
    ў — после гласных, если слово, оканчивающееся на гласный, не отделено от предлога знаком препинания
    ва, ува перед словами, начинающимися на у
    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:

    ровно в пять часов — роўна ў пяць гадзін, роўна а пятай гадзіне

    в полдень — у поўдзень, апоўдні

    в полночь — апоўначы, у поўнач

    в то время — у той час, тым часам

    в летнее время — у летні час, летняй парой

    в ту ночь — у тую ноч, той (тае) ночы

    в последнее время — у апошні час, апошнім часам

    г) (для определения срока, длительности совершения чего-либо) за (што)
    у, ў, ва, ува (што)
    д) (для обозначения вступления в какую-либо должность, профессию) у, ў, ва, ува (каго)

    поступить в секретари — паступіць за сакратара (у сакратары, сакратаром)

    длиной в два метра — даўжынёй два метры, даўжынёй на (у) два метры

    и) (ради, для, с целью чего-либо) у, ў, ва, ува, на (што), дзеля (чаго)
    к) (для обозначения предмета, в который кто-что-либо облекается, заключается) у, ў, ва
    м) (для обозначения предела возможности распространения или силы действия) на (каго-што)
    2) с предл. у, ў, ва, ува (кім-чым)
    при этом у употребляется в начале предложения, после знаков препинания и после согласных
    ў — после гласных, если слово, оканчивающееся на гласный, не отделено от предлога знаком препинания
    ва, ува перед словами, начинающимися на у

    во всём — ва ўсім, ува ўсім

    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    у, ў, ва (чым)

    быть в чине капитана — быць у чыне капітана, быць капітанам

    драма в стихах — драма ў вершах, драма вершам

    волосы в завитках — валасы ў завітках, валасы завіткамі

    д) (для указания, из скольких частей состоит какое-либо целое) у, ў, ва (чым)

    комедия в трёх актах — камедыя ў трох актах (з трох актаў, на тры акты)

    е) (для обозначения какого-либо круга предметов, явлений, в отношении которых наблюдается избыток, преимущество, или недостаток) у, ў, ва (чым)

    выигрыш в темпе — выйгрыш у тэмпе, выйгрыш тэмпу

    и) (для обозначения состояния, в котором кто-что-либо находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) у, ў, ва (чым)

    быть в дружбе с кем — быць у сяброўстве з кім, сябраваць з кім

    быть всё время в работе — быць увесь час у рабоце, увесь час працаваць, рабіць

    Русско-белорусский словарь > в

  • 6 угадать

    угада́ть, уга́дывать
    diveni.
    * * *
    сов., вин. п.

    вы угада́ли! — ¡(Ud.) lo ha adivinado!, ¡(Ud.) ha dado en el clavo!

    2) (узнать заранее, распознать) vaticinar vt, profetizar vt, augurar vt

    угада́ть в ко́м-либо тала́нт — vaticinar el talento de alguien

    угада́ть чью́-либо мысль — intuir la idea de alguien

    3) прост. ( попасть куда-либо) caer (непр.) vi, encontrarse (непр.)
    4) прост. (попасть при стрельбе и т.п.) acertar (непр.) vt, dar (непр.) vt (en)
    * * *
    сов., вин. п.

    вы угада́ли! — ¡(Ud.) lo ha adivinado!, ¡(Ud.) ha dado en el clavo!

    2) (узнать заранее, распознать) vaticinar vt, profetizar vt, augurar vt

    угада́ть в ко́м-либо тала́нт — vaticinar el talento de alguien

    угада́ть чью́-либо мысль — intuir la idea de alguien

    3) прост. ( попасть куда-либо) caer (непр.) vi, encontrarse (непр.)
    4) прост. (попасть при стрельбе и т.п.) acertar (непр.) vt, dar (непр.) vt (en)
    * * *
    v
    1) gener. (определить по каким-л. признакам) adivinar, (узнать заранее, распознать) vaticinar, acertar, augurar, profetizar
    2) simpl. (попасть куда-л.) caer, (попасть при стрельбе и т. п.) acertar, dar (en), encontrarse

    Diccionario universal ruso-español > угадать

  • 7 отдать

    отда́ть
    1. (возвратить) oferi, redoni, fordoni;
    2. (посвятить) dediĉi;
    \отдать свои́ си́лы dediĉi siajn fortojn;
    ♦ \отдать под суд akuzi;
    \отдать распоряже́ние, \отдать прика́з ordoni, fari ordonon;
    \отдать честь воен. militsaluti;
    \отдаться 1. (чему-л.) sin fordoni al io, cedi al io;
    2. (о звуке) resoni, eĥi.
    * * *
    сов., вин. п.
    1) ( возвратить) devolver (непр.) vt, volver (непр.) vt, tornar vt; restituir (непр.) vt ( взятое)
    2) ( вручить) entregar vt, hacer entrega (de)

    отда́ть письмо́, запи́ску — entregar la carta, la esquela

    3) ( сдать с какой-либо целью) dar (непр.) vt, entregar vt

    отда́ть о́бувь в ремо́нт — dar a reparar los zapatos

    отда́ть пла́тье в чи́стку — dar a limpiar el vestido

    отда́ть кни́гу на реце́нзию — entregar a la reseña el libro

    4) (предоставить, уступить) dar (непр.) vt, conceder vt

    отда́ть в чьё-либо распоряже́ние — poner a disposición de alguien

    отда́ть внаём, в аре́нду — dar en alquiler (en arriendo), alquilar vt, arrendar (непр.) vt

    5) (поместить, отправить куда-либо) mandar vt, enviar vt

    отда́ть в шко́лу — enviar (mandar) a la escuela

    отда́ть в солда́ты — mandar (enviar) al servicio militar

    6) перен. (употребить, посвятить) dar (непр.) vt, entregar vt, consagrar vt

    отда́ть все си́лы нау́ке — dar (entregar) todas las fuerzas a la ciencia

    отда́ть жизнь за ро́дину — dar su vida por la patria

    7) ( сдать врагу) rendir (непр.) vt, entregar vt

    отда́ть го́род — rendir la ciudad

    8) разг. ( продать) vender vt, despachar vt

    отда́ть да́ром — vender de (hacer) barato

    9) разг. ( заплатить) dar (непр.) vt, pagar vt

    отда́ть все де́ньги за что́-либо — dar todo el dinero por algo

    10) без доп. ( при выстреле) repercutir vi; retroceder vi ( об орудии)
    11) мор. (отвязать, отпустить) largar vt

    отда́ть концы́! — ¡largar amarras!

    отда́ть я́корь — anclar vi, echar anclas

    ••

    отда́ть прика́з — dar (la) orden

    отда́ть честь воен.saludar vt, hacer el saludo militar; rendir homenaje ( знамени)

    отда́ть визи́т — devolver la visita

    отда́ть до́лжное — reconocer el mérito, rendir merecido tributo

    отда́ть справедли́вость — hacer justicia

    отда́ть себе́ отчёт — darse cuenta

    отда́ть после́дний долг — rendir los últimos honores ( a un difunto)

    отда́ть за́муж, отда́ть за кого́-либо — casar con alguien

    отда́ть под стра́жу — entregar bajo custodia

    отда́ть под суд — entregar a los tribunales, enjuiciar vt, proceder contra

    отда́ть на суд (третьего лица́) — remitirlo al ajeno parecer

    отда́ть мяч спорт.pasar el balón

    отда́ть по́вод ( лошади) — soltar la rienda

    * * *
    сов., вин. п.
    1) ( возвратить) devolver (непр.) vt, volver (непр.) vt, tornar vt; restituir (непр.) vt ( взятое)
    2) ( вручить) entregar vt, hacer entrega (de)

    отда́ть письмо́, запи́ску — entregar la carta, la esquela

    3) ( сдать с какой-либо целью) dar (непр.) vt, entregar vt

    отда́ть о́бувь в ремо́нт — dar a reparar los zapatos

    отда́ть пла́тье в чи́стку — dar a limpiar el vestido

    отда́ть кни́гу на реце́нзию — entregar a la reseña el libro

    4) (предоставить, уступить) dar (непр.) vt, conceder vt

    отда́ть в чьё-либо распоряже́ние — poner a disposición de alguien

    отда́ть внаём, в аре́нду — dar en alquiler (en arriendo), alquilar vt, arrendar (непр.) vt

    5) (поместить, отправить куда-либо) mandar vt, enviar vt

    отда́ть в шко́лу — enviar (mandar) a la escuela

    отда́ть в солда́ты — mandar (enviar) al servicio militar

    6) перен. (употребить, посвятить) dar (непр.) vt, entregar vt, consagrar vt

    отда́ть все си́лы нау́ке — dar (entregar) todas las fuerzas a la ciencia

    отда́ть жизнь за ро́дину — dar su vida por la patria

    7) ( сдать врагу) rendir (непр.) vt, entregar vt

    отда́ть го́род — rendir la ciudad

    8) разг. ( продать) vender vt, despachar vt

    отда́ть да́ром — vender de (hacer) barato

    9) разг. ( заплатить) dar (непр.) vt, pagar vt

    отда́ть все де́ньги за что́-либо — dar todo el dinero por algo

    10) без доп. ( при выстреле) repercutir vi; retroceder vi ( об орудии)
    11) мор. (отвязать, отпустить) largar vt

    отда́ть концы́! — ¡largar amarras!

    отда́ть я́корь — anclar vi, echar anclas

    ••

    отда́ть прика́з — dar (la) orden

    отда́ть честь воен.saludar vt, hacer el saludo militar; rendir homenaje ( знамени)

    отда́ть визи́т — devolver la visita

    отда́ть до́лжное — reconocer el mérito, rendir merecido tributo

    отда́ть справедли́вость — hacer justicia

    отда́ть себе́ отчёт — darse cuenta

    отда́ть после́дний долг — rendir los últimos honores ( a un difunto)

    отда́ть за́муж, отда́ть за кого́-либо — casar con alguien

    отда́ть под стра́жу — entregar bajo custodia

    отда́ть под суд — entregar a los tribunales, enjuiciar vt, proceder contra

    отда́ть на суд (третьего лица́) — remitirlo al ajeno parecer

    отда́ть мяч спорт.pasar el balón

    отда́ть по́вод ( лошади) — soltar la rienda

    * * *
    v
    1) gener. (âîçâðàáèáü) devolver, (âðó÷èáü) entregar, (поместить, отправить куда-л.) mandar, (ïðè âúñáðåëå) repercutir, (ñäàáü âðàãó) rendir, (сдать с какой-л. целью) dar, conceder, enviar, hacer entrega (de), restituir (взятое), retroceder (об орудии), tornar, volver
    2) navy. (отвязать, отпустить) largar
    3) colloq. (заплатить) dar, (ïðîäàáü) vender, despachar, pagar
    4) liter. (употребить, посвятить) dar, consagrar, entregar

    Diccionario universal ruso-español > отдать

  • 8 место

    1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.
    I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);
    2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];
    3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.
    I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;
    4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;
    5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;
    6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.
    * * *
    1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

    де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

    име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

    к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

    2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

    Русско-украинский словарь > место

  • 9 поступление

    поступле́ние
    1. (куда-л.) eniro, aniĝo;
    2. (доходов, налогов) enspezo.
    * * *
    с.
    1) ( куда-либо) ingreso m; admisión f ( приём)
    2) (доходов, сборов и т.п.) ingreso m, entrada f (тж. сумма)
    * * *
    с.
    1) ( куда-либо) ingreso m; admisión f ( приём)
    2) (доходов, сборов и т.п.) ingreso m, entrada f (тж. сумма)
    * * *
    n
    1) gener. admisión (приём), entrada (тж. сумма), ingreso (в учебное заведение и т.п.)
    2) eng. admisión, llegada

    Diccionario universal ruso-español > поступление

  • 10 в

    предлог
    1) ( для обозначения места) in (D на вопрос "где?", A на вопрос "куда?"); nach (D на вопрос "куда?" при названиях стран и городов среднего рода); an (D), zu (D) ( обращение куда-либо)

    он живёт в Москве́ — er lebt in Móskau

    он е́дет в Москву́ — er fährt nach Móskau

    он живёт в Ту́рции — er lebt in der Türkéi

    он е́дет в Ту́рцию — er fährt in die Türkéi

    он был в По́льше — er war in Pólen

    он е́дет в По́льшу — er fährt nach Pólen

    обрати́ться в дире́кцию — sich an die Direktión wénden (непр.)

    в э́ту мину́ту — in díesem Áugenblick

    в э́том ме́сяце — in díesem Mónat

    в ма́е — im Mai

    в э́том году́ — in díesem Jáhre, díeses Jahr

    в 1991 году́ — im Jáhre 1991 или 1991 ( без предлога и существительного)

    в э́тот день — an díesem Táge

    в сре́ду — am Míttwoch

    в два часа́ — um zwei Uhr

    в э́то вре́мя — um díese Zeit; in díeser Zeit ( в эту пору)

    в эпо́ху гражда́нской войны́ — zur Zeit des Bürgerkrieges

    3) ( в течение) während, in (D), im Láufe von

    я сде́лаю э́то в два ме́сяца — ich máche das in zwei Mónaten [im Láufe von zwei Mónaten]

    4) (для обозначения размера, веса и т.п.) von; zu

    ко́мната в два́дцать квадра́тных ме́тров — ein Zímmer von zwánzig Quadrátmetern

    длино́й в пять ме́тров — fünf Méter lang

    ве́сом в 100 тонн — 100 Tónnen schwer

    в два ра́за ме́ньше — halb so viel, halb so groß

    5) (для обозначения качества, свойства, вида) in (D)

    в све́тлых тона́х — in héllen Fárben

    в хоро́шем настрое́нии — (in) gúter Stímmung

    ••

    пье́са в стиха́х — ein Stück in Vérsen

    (два ра́за) в день [в неде́лю, в ме́сяц, в год] — (zwéimal) täglich [wöchentlich, mónatlich, jährlich]

    ра́зница в два го́да — ein Únterschied von zwei Jáhren

    в дождь — bei Régen

    быть в пальто́ — éinen Mántel ánhaben (непр.), éinen Mántel trágen (непр.)

    быть в шля́пе — éinen Hut áufhaben (непр.) [trágen (непр.)]

    идти́ в го́сти — zu Besúch [zu Gast] géhen (непр.) vi (s)

    игра́ть в футбо́л — Fúßball spíelen

    в честь кого́-либо — zu Éhren (G)

    в знак дру́жбы — zum Zéichen der Fréundschaft

    во главе́ — an der Spítze

    сло́во в сло́во — Wort für Wort

    в ка́честве — als

    быть в дру́жбе — befréundet sein

    ру́ки в черни́лах — die Hände sind mit Tinte beschmíert

    в оправда́ние — zur Entschúldigung

    в шу́тку — zum Scherz

    в откры́том мо́ре — auf hóher See

    он в о́тпуске — er ist auf Úrlaub

    он весь в отца́ — er ist séinem Váter sehr ähnlich

    Новый русско-немецкий словарь > в

  • 11 ходить

    гл.
    1. to go; 2. to walk; 3. to go/to travel on foot; 4. to stride; 5. to march; 6. to pace; 7. to stroll; 8. to amble; 9. to saunter; 10. to trudge; 11. to plod; 12. to hobble; 13. to shuffle; 14. to shamble; 15. to tiptoe; 16. to sneak; 17. to stagger; 18. to stumble; 19. to lurch; 20. to swagger; 21. to strut; 22. to wander; 23. to prowl; 24. to wade; 25. to pick one's way; 26. to edge
    Русский глагол ходить используется в разных ситуациях; относится к движению людей, работе механизмов, внешнему виду человека. Русский глагол ходить не уточняет, как осуществляется движение и при каких сопутствующих обстоятельствах. В английском языке эти аспекты уточняются значениями отдельных слов. В русском языке любые уточнения способов движения передаются, как правило, словосочетаниями с глаголом ходить.
    1. to go — (как и русский глагол ходить, английский глагол to go многозначен и относится как к живым существам, так и к неодушевленным предметам, машинам и механизмам): a) ходить, ездить, передвигаться (предполагает передвижение живых существ любыми способами — ногами, транспортными средствами и т. п.; обычно сопровождается определениями: как, когда, куда, каким образом): to go in pairs (arm-in-arm) — ходить парами (под руку); to go shopping — ходить за покупками; to go to the theatre (to the cinema, to concerts) — ходить в театр (в кино, на концерты); to go there right now — пойти туда сейчас же; to go by train — ездить поездом; to go by boat — плыть пароходом; to go by air — лететь самолетом; to go out to work — ходить на работу/ ходить на службу; to go swimming (skiing) — ходить плавать/купаться (ходить на лыжах) In summer he goes for a swim in all sorts of weather. — Летом он ходит купаться в любую погоду. On Saturday we usually go shopping. — По субботам мы обычно ходим за покупками. We don't often go to museums. — Мы редко ходим в музеи. My father liked to go into the mountains and he often took us kids with him. — Отец любил ходить в горы и часто брал нас, детей, с собой. b) ходить, функционировать, работать (описывает функционирование неодушевленных предметов, главным образом машин и механизмов): This watch doesn't go. — Эти часы не ходят. The bus goes there twice a day. — Автобус ходит туда два раза в день. Cars can't go along such roads. — Машины по таким дорогам не ездят./ Машины по таким дорогам ездить не могут. The train went at full speed. — Поезд шел полным ходом. Buses don't go along these streets. — По этим улицам автобусы не ходят/не ездят.
    2. to walk — ходить, гулять, прогуливаться, ходить пешком, прохаживаться, переступать ногами ( двигаться вперед с обычной скоростью): Lena and Ann always walk to school together. — Лена и Аня всегда идут в школу вместе. Shall we walk or take a taxi? — Пойдем пешком или возьмем такси? Ben learned to walk at ten months. — Бен научился ходить, когда ему было десять месяцев./Бен пошел, когда ему было десять месяцев. On the final day we walked over twenty miles. — В последний день мы прошли более двадцати миль. We walked around the market for a while, before going to the beach. — Мы немного походили по рынку прежде чем пойти на пляж. I keep seeing these two strange men walking around, I'm sure they are up to something. — Я все время вижу этих двух незнакомцев, которые ходят вокруг, я уверен, они что-то замышляют. The doctor told Sam to walk as much as possible — it was good for his heart. — Доктор посоветовал Сэму побольше ходить — это полезно для его сердца./Доктор посоветовал Сэму побольше двигаться — ему это полезно для сердца. Ellyn is up at six every morning to walk along the beach. — Эллин встает в шесть часов каждое утро, чтобы походить/погулять по пляжу. I like to go walking in the woods, just to breathe the air. — Я люблю ходить по лесу, просто чтобы подышать свежим воздухом. We are going to walk for a while before dinner. — Мы пошли до обеда немного погулять.
    3. to go/to travel on foot — ходить пешком: It is not far, it will take you about ten minutes on foot. — Это недалеко, всего минут десять пешком. They planned to travel partly by boat and the rest of the way on foot. — Они планировали проплыть на лодке часть пути, а остальной путь проделать пешком.
    4. to stride — шагать, ходить большими шагами (двигаться быстро, особенно если вы чувствуете неуверенность, сердитесь или торопитесь): Не strode along the beach. — Он шагал по пляжу./Он вышагивал по пляжу. Не strode on/off. — Он зашагал дальше. The interviewer strode confidently towards me and shook my hand. — Журналист уверенно шагнул ко мне и протянул руку, здороваясь со мной. I saw Max striding angrily away. — Я видел, как Макс в гневе зашагал прочь. She strode quickly and purposefully into the room, with her head upright. — С высоко поднятой головой и явным намерением что-то сделать она быстро шагнула/вошла в комнату.
    5. to march — маршировать, ходить строевым шагом, двигаться решительно, двигаться твердым шагом (двигаться быстро, уверенными шагами, особенно под влиянием гнева или решимости что-либо сделать): Sheila marched into the office to demand an apology. — Шейла уверенно вошла в контору потребовать, чтобы перед ней извинились. «I'll never forgive you for this», Margosaid marching off. — «Я тебе этого никогда не прощу», — сказала Марго и вышла. The soldiers marched through the town in two straight columns. — Солдаты прошли строем через город двумя стройными колоннами./Соддаты промаршировали через городдвумя стройными колоннами. At the army training camp the new recruits will learn how to march and shoot. — В военно-учебных лагерях новобранцы научатся ходить строем и стрелять. The prisoners were made to march around the court yard. — Узников заставляли маршировать по тюремному двору.
    6. to pace — ходить взад и вперед (обычно в небольшом пространстве, особенно если вы нервничаете, раздражены или рассержены): Sheila paced back and forth along the corridor, waiting for the doctor to come back. — В ожидании возвращения врача Шейла нервно ходила взад и вперед по коридору. «We are going to be late», Jordan said irritably pacing up and down the room. — «Мы опаздываем», — раздраженно сказал Джордан, меряя шагами комнату./«Мы опаздываем», — сказал Джордан, шагая взад и вперед по комнате. A lion paced up and down the cage. — Лев ходил по клетке взад и вперед.
    7. to stroll — прогуливаться ( ходить ради удовольствия): 1 strolled along the beach with the warm sun on my face. — Я медленно прогуливался по пляжу, теплое солнце светило мне в лицо. The young couple strolled through the park, arm-in-arm. — Молодая пара под руку прогуливалась по парку. In the evening Madrid fills with people strolling unhurridly from bar to bar. — По вечерам Мадрид наполняют гуляющие пары, которые не спеша переходят от бара к бару.
    8. to amble — двигаться мелкими шагами, семенить; идти неторопливым шагом, брести, бесцельно бродить; идти иноходью ( о лошади): An old man appeared from behind the house and ambled across the yard. — Из-за дома показался старик, который бесцельно бродил по двору. We ambled around the town. — Мы бродили по городу. One of the horses, the white one, slowly ambled toward me. — Одна из лошадей — белая — иноходью приблизилась ко мне.
    9. to saunter — прогуливаться, прохаживаться, фланировать (ходить с гордым видом, что нередко у других вызывает раздражение): We sauntered up and down the street. — Мы прогуливались/прохаживались вверх и вниз по улице. «Shouldn't you be in class?» — the teacher asked the girls who were sauntering down the corridor. — «Вы разве не должны быть в классе?» — спросил преподаватель девочек, спокойно прогуливающихся по коридору. I sauntered into the garden, where some friends were chatting near the fire. — Я медленно прошел в сад, где у костра болтали несколько моих друзей. As usual, he sauntered into the class twenty minutes late. — Он с независимым видом вошел в класс как обычно с двадцатиминутным опозданием.
    10. to trudge — устало ходить, тяжело ступать, тащиться (тяжело двигаться медленными шагами, потому что вы устали): Mother walked for four miles to the nearest store trudging back home with her bag of groceries. — Мать ходила в магазин в четырех милях от дома, а потом устало тащилась домой с тяжелой сумкой продуктов. Trudging through the sand was exhausting. — Тащиться по песку было тяжело. He trudged the streets all day. — Он таскался по улицам целый день. Не trudged wearily up the hill. — Он устало тащился в гору.
    11. to plod — брести ( с трудом), тащиться, медленно плестись, устало плестись (еле-еле передвигая ноги из-за усталости или потому что вы несете что-либо тяжелое): Не plodded wearily home. — Он устало плелся домой. The travelers plodded through deep snow at the side of the railroad. — Путешественники устало плелись по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна./Путешественники медленно брели по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна. The donkey was plodding slowly along underthc heavy load. — Ослик еле плелся под тяжестью поклажи.
    12. to hobble — ковылять, прихрамывать: Не hobbled along. — Он шел прихрамывая. The man hobbled along on his crutches. — Мужчина ковылял на костылях.
    13. to shuffle — ходить шаркая ногами (двигаться медленно и с шумом, не поднимая ног от пола на должную высоту): Не shuffled to the bar across the room. — Он пошел шаркающей походкой к бару. Supporting herself on Ann's arm the old woman shuffled towards the door. — Опираясь на руку Анны, старушка шаркая шла к двери. I heard Bob shuffling around the kitchen. — Я слышала, как Боб шаркая ногами тяжело двигался по кухне.
    14. to shamble — ходить вразвалку; ходить волоча ноги (медленно и неуклюже, ленивой походкой двигаться, наклоняясь вперед): The old man shambled off. — Старик, волоча ноги, пошел прочь. Не shambled into the room and up lo the window. — Он ввалился в комнату и вразвалку подошел к окну. Looking tired, Parker shambled to the stage and started playing. — С усталым видом Паркер медленно прошел на сиену и начал играть.
    15. to tiptoe — ходить на цыпочках ( стараться быть незамеченным или не производить шума): Bobby tiptoed past his daughter's bedroom so as not to wake her. — Бобби на цыпочках прошел мимо спальни дочери, чтобы не разбудить ее. They tiptoed from room to room, afraid to speak above a whisper. — Они ходили на цыпочках из комнаты в комнату и говорили только шепотом.
    16. to sneak — ходить крадучись, красться (тихо двигаться прячась от кого-либо, особенно если вы делаете что-либо плохое и не хотите быть пойманным): The thieves sneaked in when the guard had his back turned. — Воры крадучись пробрались внутрь, когда охранник стоял к ним спиной. Polly sneaked in through back yard so that her parents wouldn't wake up and see how late it was. — Полли крадучись вошла со двора так, чтобы не разбудить родителей и не дать им понять, как поздно она пришла.
    17. to stagger — ходить хромая, ходить шатаясь, шататься (двигаться неуверенной походкой, шатаясь из стороны в сторону, почти падая, особенно из-за того, что вы устали, пьяны или ранены): I was hit on the head and just managed to stagger out of the room. — Меня ударили по голове, и я с трудом, шатаясь выбрался из комнаты. My father was staggering under weight of a huge parcel. — Мой отец шел пошатываясь под тяжестью огромного пакета.
    18. to stumble — спотыкаться, ходить спотыкаясь (неуверенно двигаться, натыкаясь на то, что под ногами, или потому, что вы устали или пьяны): The room was dark and Sten nearly fell over a chair as he stumbled to the corner. — В комнате было темно, и Стэн споткнулся о стул и чуть не упал, идя в угол комнаты. Having drunk half a bottle of whisky I stumbled upstairs and to bed. — Выпив с полбутылки виски, я спотыкаясь поднялся наверх и лег в кровать.
    19. to lurch — идти нетвердой походкой, пошатываться, неуверенно двигаться: Не lurched sideways two steps as the stone rolled by. — Он уклонился на два шага в сторону, когда камень прокатился мимо. Harry lurched to the bathroom clutching his stomach in pain. — Гарри шатаясь побрел в ванную комнату, хватаясь от боли за живот.
    20. to swagger — расхаживать, ходить с гордым/важным видом, самоуверенно ( идти двигая всем корпусом): Paul swaggered arrogantly into (he boxing ring, as if he had already won the fight. — Павел с гордым видом вышел на ринг так, как будто он уже одержал победу. Sally's boyfriend came swaggering down the steps with his hands in his jackets. — Дружок Салли, засунув руки в карманы, с гордым видом спускался по ступенькам лестницы. Ben left the room swaggering clearly pleased with himself. — Бен гордо вышел из комнаты, весьма довольный собой.
    21. to strut — ходить с важным видом, выхаживать, вышагивать (ходить с гордо поднятой головой, грудью вперед, всем видом показывая свою важность): Look at him strutting across the office, he thinks he is so important. — Посмотри, как он вышагивает по офису, он думает, что он очень важная птица. During the mating season the male bird will strut in front of the female. — Во время сезона спаривания самец гордо вышагивает перед самкой.
    22. to wander — бродить, бесцельно ходить (часто по местам, которые вы не знаете): Tom spent most of his free time wandering about in the woods. — Большую часть своего свободного времени Том бродил по лесам. For an hour and a half we were wandering around the old city, completely lost. — Совершенно заблудившись, часа полтора мы бродили по старому городу.
    23. to prowl — рыскать, идти крадучись (тихо передвигаться, оставаясь незамеченным, особенно при попытке что-либо украсть или напасть на кого-либо): The nurse said that she could hear someone prowling in the garden. — Няня сказала, что она слышала, как кто-то крадучись ходил по саду. Several wolves prowled around the camp, but they were kept at bay by the fire. — Несколько волков рыскали у лагеря, но их остановил огонь костра. The police have warned the public the killer may be prowling the streets. — Полиция предупредила население, что убийца еще может бродить по улицам.
    24. to wade — ходить по воде, шлепать: Ellen waded into the water then started swimming across the river. — Эллен вошла в воду и поплыла на тот берег реки. The rescuers worked wading waist deep in the muddy water. — Спасатели работали по грудь в грязной воде. The fisherman got out of the boat and waded ashore. — Рыбак вышел из лодки и вброд пошел к берегу.
    25. to pick one's way — осторожно ходить (идти, выбирая дорогу, обходя опасные места): The boys began to pick their way over the rocks towards the ocean. — Мальчики начали осторожно двигаться по камням в сторону океана. Gathering her skirt she began to pick her way through the puddles. — Подобрав юбку, она начала пробираться, обходя дождевые лужи.
    26. to edge — ходить пробираясь боком; ходить по краю (медленно и осторожно, двигаясь боком через небольшое, узкое пространство, которое не позволяет идти нормальным шагом): Ben edged sideways through the front door, which seemed to be stuck. — Бэн протиснулся через парадную дверь, которую по-видимому заело. Edging my way through the crowd I eventually managed to get to the bar. — Пробравшись боком через толпу, я наконец смог добраться до бара.

    Русско-английский объяснительный словарь > ходить

  • 12 смотреть

    1) regarder vt; envisager vt ( рассматривать)

    смотре́ть при́стально — dévisager vt, regarder fixement, fixer qn

    смотре́ть друг на дру́га — se regarder

    смотре́ть в лицо́ — regarder en face

    смотре́ть в окно́ — regarder par la fenêtre

    смотре́ть в микроско́п — regarder au microscope

    серди́то смотре́ть друг на дру́га — se regarder en chiens de faïence

    прия́тно смотре́ть — c'est un vrai plaisir que de voir

    2) (фильм, спектакль) voir vt
    4) (присматривать за кем-либо, за чем-либо) veiller vi sur qn, sur qch, surveiller qn, qch; soigner qn ( ухаживать)

    смотре́ть за ребёнком — surveiller un enfant, veiller sur un enfant

    смотре́ть, что́бы... — veiller que...

    смотре́ть в о́ба за ке́м-либо разг. — avoir l'œil [œj] sur qn

    5) (обращать внимание на кого-либо, на что-либо) faire attention à qn, à qch
    6) (считать кем-либо, чем-либо, расценивать что-либо) considérer qn, qch comme

    как вы на э́то смотрите? — qu'en pensez-vous?

    все смотрят на него́ как на чудака́ — tout le monde le traite d'original, tout le monde le prend pour un original

    он смотрит победи́телем — il a un air vainqueur

    о́кна смотрят на у́лицу — les fenêtres donnent ( или ouvrent) sur la rue

    9) (в значении предупреждения, предостережения)

    смотри́(те)! (осторожно!) — prends garde! (prenez garde!); attention!

    смотри́ же, что́бы... — prends garde de...

    ••

    смотре́ть в глаза́ ( или в лицо́) опа́сности — regarder en face le danger

    смотре́ть сквозь па́льцы на что́-либо разг.fermer les yeux sur qch

    смотре́ть в о́ба разг.se tenir sur ses gardes

    смотря́ по... — selon, suivant

    смотря́ как, смотря́ когда́ — cela dépend

    смотря́ на други́х — à l'exemple des autres

    смотри́-ка! разг. — regarde un peu!, voyez moi ça!

    * * *
    v
    1) gener. veiller, voir, regarder
    2) colloq. zieuter, zyeuter, mater, mirer
    3) liter. regarder (на что-л.; как-л.)
    4) simpl. gaffer, viser
    5) argo. mater fil, frimer

    Dictionnaire russe-français universel > смотреть

  • 13 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 14 встретить

    1) begégnen vi (s) (кого́-либо - D), tréffen (непр.) vt; stóßen (непр.) vi (s) ( что-либо - auf A) ( наткнуться)

    я встре́тил его́ — ich bin ihm begégnet, ich hábe ihn getróffen

    2) ( найти) fínden (непр.) vt; entdécken vt ( обнаружить)

    встре́тить хоро́ший приём — éine gúte Áufnahme fínden (непр.)

    встре́тить затрудне́ния — auf Schwíerigkeiten stóßen (непр.) vi (h, s)

    встре́тить отпо́р — sich éine Ábfuhr hólen

    3) (праздник и т.п.) begéhen (непр.) vt; würdigen vt, entgégengehen (непр.) vi (s) ( что-либо - D)
    4) ( выйти навстречу) entgégenkommen vi (s) (кого́-либо - D); ábholen vt ( прийти за кем-либо куда-либо)

    я встре́чу его́ в аэропорту́ — ich hóle ihn im Flúghafen ab

    5) ( принять) empfángen (непр.) vt
    ••

    встре́тить Но́вый год — Néujahr féiern

    Новый русско-немецкий словарь > встретить

  • 15 пропустить

    1) (кого-либо, куда-либо) dúrchlassen (непр.) vt; éintreten lássen (непр.) vt ( впустить)

    пропусти́ть кого́-либо вперёд — j-m (A) vórlassen (непр.)

    2) ( дать пройти) vorbéilassen (непр.) vt; Raum gében (непр.) (кого́-либо - D)
    3) (опустить при чтении, переписке) áuslassen (непр.) vt, überspríngen (непр.) vt
    4) ( через что-либо) dúrchlassen (непр.) vt

    пропусти́ть мя́со че́рез мясору́бку — das Fleisch durch den Fléischwolf dréhen

    5) (занятия в школе, заседание) versäumen vt, féhlen vi

    я пропусти́л уро́к — ich féhlte in der Stúnde

    6) (опоздать, упустить) verpássen vt; versäumen vt

    пропусти́ть по́езд — den Zug versäumen [verpássen]

    7) разг. (обслуживать - о магазине и т.п.) bedíenen vt; ábfertigen vt

    Новый русско-немецкий словарь > пропустить

  • 16 зайти

    1) ( к кому-либо) (hín)géhen (непр.) vi (s); kómmen (непр.) vi (s) ( прийти); áufsuchen vt, besúchen vt

    я зайду́ к тебе́ при слу́чае — ich kómme bei dir vorbéi

    я зайду́ туда́ на мину́ту — ich géhe für éinen Áugenblick hin

    2) (за кем-либо, за чем-либо) ábholen vt

    я зайду́ за ней — ich hóle sie ab

    3) (пойти, попасть куда-либо) hinéingehen (непр.) vi (s), (hín)geráten (непр.) vi (s)

    мы зашли́ далеко́ в лес — wir vertíeften uns in den Wald

    мы зашли́ за́ угол — wir bógen um die Écke

    зайти́ неприя́телю в тыл — dem Feind in den Rücken fállen (непр.) vi (s)

    4) ( о небесных светилах) úntergehen (непр.) vi (s)
    ••

    речь зашла́ о путеше́ствиях — man kam aufs Réisen zu spréchen

    он зашёл сли́шком далеко́ — er ist zu weit gegángen

    Новый русско-немецкий словарь > зайти

  • 17 записаться

    sich éinschreiben (непр.) [sich éintragen (непр.)] (lássen (непр.)); béitreten (непр.) vi (D) ( вступить куда-либо); sich ánmelden lássen (непр.), éinen Termín néhmen (непр.) (bei) ( записаться на приём к кому-либо)

    Новый русско-немецкий словарь > записаться

  • 18 Оно

    = Ид
    id
    Одна из сил (или структур) трехуровневого строения психики, предложенной Фрейдом (1923) при пересмотре собственной теории психического аппарата. Понятие Оно охватывает психические репрезентации инстинктивных влечений и некоторых, хотя не всех, содержаний системы бессознательного, рассмотренного Фрейдом в предшествовавшей — топографической — теории. (Некоторые функции Я и Сверх-Я также бессознательны.) В широком смысле Оно включает в себя все желания, порождаемые восприятием и воспоминаниями об удовлетворении основных физиологических потребностей. В "Очерке о психоанализе" (1940) Фрейд отмечает, что Оно "...охватывает все унаследованное, данное от рождения, заложенное в конституции, то есть прежде всего влечения, проистекающие из соматической организации и здесь (в Оно) находящие первое психическое выражение в формах, нам неизвестных" (с. 145).
    Однако в этой же работе Фрейд постулировал существование недифференцированной матрицы, дающей начало и Оно, и Я. Это и некоторые другие двусмысленности подвергнуты подробному рассмотрению в исчерпывающей монографии Шура (1966), посвященной понятию Оно.
    В работе "Новые лекции по введению в психоанализ" (1933) Фрейд подчеркивает, что Оно — "темная, недоступная часть нашей личности... Мы подходим к Оно через аналогии: мы называем его хаосом, бурлящим котлом возбуждений" (с. 73). Однако как в этой работе, так и последующих он апеллирует к впечатлениям, вытесненным в Оно и вечным, если бы не терапевтический эффект аналитического лечения. Это привело к утверждению о том, что основная цель аналитического лечения — сделать вытесненное осознанным: "Там, где было Оно, должно стать Я" (1933, с. 80).
    Соотношение между Оно и Я описано также с помощью знаменитой метафоры: всадник и конь — ситуация, при которой куда большая сила коня должна держаться под контролем и направляться (1923). Сверх-Я Фрейд также рассматривает как погружающееся в Оно и черпающее из него силы. Из сказанного следует, что границы между Оно и другими органами психики представлялись Фрейду менее жесткими, нежели границы между системами бессознательного, предсознательного и сознательного.
    Некоторые другие важные допущения Фрейда относительно Оно заключались в том, что Оно функционирует на основе первичного психического процесса, содержит свободную подвижную энергию и действует в соответствии с принципом удовольствия. Эти допущения делают Оно подверженным всем противоречиям, сопряженным с теорией влечений, представлениями о психической энергии, экономическим подходом.
    Нет единого мнения о том, располагает ли Оно каким-либо психическим содержанием или же полностью состоит из биологических сил (Panel, 1963), содержит ли Оно вытесненные бессознательные воспоминания и фантазии или лишь то, что никогда не осознавалось, каким образом следует выявлять события, соотносимые с Оно. Гилл (1963) приходит к выводу, что Оно и Я концептуально весьма схожи, несмотря на то, что Оно обычно сводят к представлению о неструктурированной энергии. Позже Слэп и Сайкин отметили, что, хотя психоаналитики в целом провозглашают приверженность структурной модели, понятие Оно оказывается хаотичным. Они отмечают, что за последнее десятилетие не появилось ни одной работы со словом "Оно" в заглавии [782].
    Таким образом, несмотря на то, что Фрейд в "Очерке" обозначил Оно как "важнейший психический аппарат... в течение всей жизни", это понятие в настоящее время сравнительно мало используется и в целом рассматривается как вспомогательное по отношению к понятию "Я". И все же, как утверждает Шур, взаимоотношения Оно с другими психическими структурами до сих пор остаются краеугольным камнем концепции психического конфликта (1966).
    \
    Лит.: [303, 319, 327, 350, 660, 766, 782]

    Словарь психоаналитических терминов и понятий > Оно

  • 19 как

    1) вопр. и косвенно-вопр. comment

    а что́ как... — et si (+ imparf)

    а что́ как спро́сят! — et si l'on demandait!

    как пройти́, прое́хать куда́-либо — quel chemin faut-il prendre pour aller..., par où faut-il passer pour aller...

    2) относ. comme (в смысле "так, как"); или перев. оборотом с infin ("что")

    я поступи́л, как вы мне сказа́ли — j'ai agi comme vous me l'avez dit

    я ви́дел, как он бежа́л к реке́ — je l'ai vu courir vers la rivière

    3) воскл. comment; que, comme

    как краси́во! — que c'est beau!, quelle beauté!

    как! он уе́хал? — comment! il est parti?

    как я его́ жале́ю! — que je le plains!, comme je le plains!

    4) сравн. comme; en ("в качестве", тк. при подлеж.)

    бе́лый как снег — blanc comme neige

    как..., так и... — comme

    как у нас, так и у вас — chez vous comme chez nous

    как и... — ainsi que...; aussi bien que...

    5) ( когда) quand

    приве́т твое́й сестре́, как уви́дишь её — mes amitiés à ta sœur quand tu la verras

    как он уе́хал, так все его́ и забы́ли — à peine parti il fut complètement oublié

    как то́лько — dès que, aussitôt que

    вся́кий раз как — toutes les fois que

    ме́жду тем как — alors que; tandis que

    в то вре́мя как — tandis que

    тогда́ как — tandis que, alors que

    прошло́ два го́да, как мы с ним познако́мились — il y a deux ans que nous avons fait sa connaissance

    как, как вдруг (+ буд. вр.)voilà que

    как (вдруг) он вско́чит! — et de bondir!

    она́ как закричи́т! — et de crier

    8) (в начале вводн. сл.) comme

    как наприме́р — comme par exemple

    как говоря́т — dit-on

    как изве́стно — comme on le sait

    ••

    как таково́й — comme tel

    как бу́дто (бы) — comme si (+ imparf)

    де́йствуйте, как бу́дто (бы) ничего́ не́ было — faites comme si de rien n'était

    зада́ча э́та как бу́дто проста́я — c'est un problème simple en apparence

    как ка́жется — semble-t-il; paraît-il

    как попа́ло — à la va-vite

    не что ино́е, как — n'est autre chose que

    как оди́н челове́к — comme un seul homme

    как мо́жно бо́льше — le plus possible

    как нельзя́ лу́чше — au mieux

    как бы то ни́ было — quoi qu'il en soit

    как (бы)... ни... — avoir beau (+ infin)

    как бы он ни рабо́тал — il a beau travailler, il aurait beau travailler

    как не (+ неопр.)peut-on ne pas (+ infin)

    как не ра́доваться э́тому! — peut-on ne pas en être heureux!; comment ne pas en être heureux!

    вот как! разг. — tiens, tiens!

    как же! разг. — sans doute!, certainement!

    как бы не так! разг. — ah, mais non, par exemple!; plus souvent!, ouiche! (fam)

    как когда́! разг.ça dépend!

    смотря́ как — c'est selon

    я ви́дел, как его́... разг. — j'ai vu... machin (fam)

    * * *
    1. conj.
    gener. autant que(...), combien, si, comme, comment
    2. part.
    gener. en manière de (...), en tant que(...), sur le pied de(...), sur un pied de(...), tel que (Noircirez le cercle sur votre feuille de réponses, tel qu'illustré ci-dessous.), à la façon de(...), à titre de(...), (например, о чем-л. отвергнутом как...) parce que (Ces études de diagrammes n'autorisent pas à rejeter parce qu'utopiques les recherches faites dans ces techniques.), en (Clinton accueilli en rock star (âàèîôîâîû)), un, tel

    Dictionnaire russe-français universel > как

  • 20 поступление

    с.
    1) ( куда-либо) entrée f; admission f ( приём)
    2) (доходов, сборов и т.п.) rentrée f

    поступле́ния — recettes f pl

    * * *
    n
    1) gener. débit (газа, воды, горючего), recette, appoint, rentrée
    2) med. admission
    3) liter. entrée
    4) eng. apport, venue, arrivée
    6) wareh. entrée (Le magasinier inscrit les entrées et sorties d'après les bons qui lui sont remis.)

    Dictionnaire russe-français universel > поступление

См. также в других словарях:

  • либо — либо, союз (либо он, либо я) либо, частица с предыдущим словом соединяется при помощи дефиса (кто либо, какой либо, что либо, куда либо) …   Орфографический словарь-справочник

  • -либо — либо, частица (с предыдущим словом соединяется при помощи дефиса: кто/ либо, како/й либо, что/ либо, куда/ либо) …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • -либо — частица (с предшествующим словом соединяется при помощи дефиса, напр.: кто либо, куда либо, какой либо) …   Орфографический словарь русского языка

  • Куда Уж — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда там, куда уж там, куда тут, куда уж тут. II част. разг. 1. Употребляется при усилении значения последующей части высказывания. 2. Употребляется при выражении сомнения в возможности… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Уж — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда там, куда уж там, куда тут, куда уж тут. II част. разг. 1. Употребляется при усилении значения последующей части высказывания. 2. Употребляется при выражении сомнения в возможности… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Там — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда уж, куда уж там, куда тут, куда уж тут. II част. разг. Употребляется при выражении экспрессивного отрицания чего либо с оттенком досады, сожаления, соответствуя по значению сл.: куда… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Там — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда уж, куда уж там, куда тут, куда уж тут. II част. разг. Употребляется при выражении экспрессивного отрицания чего либо с оттенком досады, сожаления, соответствуя по значению сл.: куда… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Тут — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда там, куда уж, куда уж там, куда уж тут. II част. разг. Употребляется при выражении экспрессивного отрицания чего либо с оттенком досады, сожаления, соответствуя по значению сл.: куда… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Тут — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда там, куда уж, куда уж там, куда уж тут. II част. разг. Употребляется при выражении экспрессивного отрицания чего либо с оттенком досады, сожаления, соответствуя по значению сл.: куда… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Уж Там — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда там, куда тут, куда уж, куда уж тут. II част. разг. Употребляется при выражении экспрессивного отрицания чего либо с оттенком досады, сожаления, соответствуя по значению сл.: куда там …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Куда Уж Там — I предик. разг. О непосильной, трудной, сложной ситуации; куда там, куда тут, куда уж, куда уж тут. II част. разг. Употребляется при выражении экспрессивного отрицания чего либо с оттенком досады, сожаления, соответствуя по значению сл.: куда там …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»